Спокон віку, добрі люди,
Вища Сила нас Навчає:
Сійте, сійте лиш любов!
Бо єдина в нас одвіку
Тече, люди, тепла кров,
І - червона - всіх єднає.
А любити – це творити
Лиш Добро та Допомогу.
Бо не буде щастя, люди!
Бо нас битиме неправда,
Коли візьмемо в дорогу
Не тепло, а холод серця:
Буде бити знов і знов!
Лиш любов, любов, любов,
Як молитва вища Богу,
Нам Дається споконвіку,
Щоб Уверх знайти дорогу.