Розворошили щось старе, забуте

Катерина Жебровська
В.Сильвестров СОНАТА №3 (1979) Валерію Матюхіну,
Прелюдія – Фуга – Постлюдія,
Є.Громов (рояль), "20 років потому"
«КалитаАртКлуб», Київ

Розворошили щось старе, забуте,
Присипане подіями, пусте…
Та упізнали риски, візерунки,
Попритискали до грудей – своє…

Шукали силу в барвах і у формі…
Хапали звуки, кидали у вир…
І малювали знаки – білі, чорні…
І радістю торкалися до слів…

Доводили до сказу застояле,
Запліснявіле марево думок…
Крізь сміх і сльози самовідбувались…
Іще не знали, кожен з них – пророк…

22.09.2017