Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом, —
І свіжі айстри над піском рум'яним
Зорюють за одчиненим вікном.
У травах коник, як зелений гном,
На скрипку грає. І пощо ж весна нам,
Коли ми тихі та дозрілі станем
І вкриє мудрість голову сріблом?
Бери сакви, і рідний дім покинь,
І пий холодну, мовчазну глибінь
На взліссях, де медово спіють дині!
Учися чистоти і простоти
І, стоптуючи килим золотий,
Забудь про вежі темної гордині.
1925
Максим Рыльский (1895 - 1964) - Запахла осень...
Запахла осень вялым табаком
И яблоками, сыростью тумана, -
И астр соцветья над песком румяным
Зорюют за распахнутым окном.
В траве кузнечик, как зелёный гном,
На скрипке заиграл. Зачем весна нам,
Когда мы повзрослеем, тихи станем
И мудрость голову осыплет серебром?
Бери суму и дом родной покинь,
Пей молчаливую холодную глыбинь,
Где на опушке мёдом зреют дыни
И, научившись чистой простоте,
Топча ногой ковры златые те,
Забудь темницы собственной гордыни.