Вони прийшли до нас,ці зорі
І начебто так ненавмисно,
Тепер ми нижем,як намисто
Надії всі на ніжний промінь.
І буде вітер колихати
Вечірні спогади про літо
І начебто яскраві квіти
Прийдуть бажання знов кохати...
Ти вдалині, та ти-зі мною...
Ми не забули...і можливо
Від променів,що ллють як злива
Так сяєм ввечері ми двоє.
Я чую всі твої благання
Як рвешся ти до мене знову...
Та зірка друга, вже ранкова
Все перекреслить запитанням...
Фото Аниты Карелиной.