Я хочу знати: в пастці я чи в казці,
Я хочу бачити тебе: тепер і назавжди...
Моє кохання віддане та справжнє,
Я не пліткую десь на стороні.
Мій розум певен, що я трохи зглузду
З'їжджаю певно десь вночі...
Але душа і знов до тебе лине,
Я не брешу, твоє у ній ім'я...
Я знаю все, тому тебе ревную,
А ти не знаєш і лютуєш теж...
Я як у пастці,
Я поранена, невинна,
А ти той звір, що з'їв
Та не згадав...