Вiдвертими дорогами

Прокопенко Юрий
Відвертими дорогами ми йшли назустріч зморені,
І через споглядання зорь отримували щем.
На осліп йшли, й на радощах, чекали вдало створені
Гаразди для душі всілякі й щастя під дощем.

Кричуще серце похапцем ховалося за обрієм,
Ступаючи в незвідане, молило про любов.
Ми йшли вперед і марили, були безмежно хворими,
Хворіли один одним, час позичивши у борг.

Не треба ліків-заздрощів, не треба слів у судженнях,
Нас двоє на планеті цій, де змін коловорот.
Мій хіт-парад освідчення приніс гран-прі заслужено,
Я мріяв лиш про погляд твій, найбільшу з нагород. 

Відвертими дорогами ми йшли удвох закохані
І серце відчувало звабу, розливавши хміль.
Лишень для нас феєрія, ще й зорепад сполоханий,
Під небом щастя пристрасне, що лине нізвідкіль.

18:42, 08.10.2017 рік.

Зображення: http://vality.ru