Так швидко промайнули дні отих холодних тижнів...
Була я - наче у ві сні дощів і блискавок...
Стрілою пролетів той час зимового безсніжжя,
Та все ж тепло сердець у нас було - одне на двох...
Хоча й не наша ця зима, бо болісна розлука!
Ти поряд був. Тепер нема. Я знов - на самоті.
Буває, доля - мовби та справжнісінька гадюка!
Свої улюблені свята зустріну в гіркоті.
Чому ж таке складне життя? За іспитами - іспит!
Роки - в розлуках, в маяттях, та винні - ми самі...
Нам спогад спільний не знайти в засніженому лісі,
Допоки я... допоки ти... живемо - наче в сні...
29.12.2016