Пiсня серця

 
Сказав: «Слова твої плакатні,
А образи – гіркіш образ,
А клопоти дрібненькі, хатні,
А задумка – дешевий страз.
І переспівано все часом,
(бо продірявлені сакви).
З водою часом, часом з квасом,
Лиш гідна фабула канви.
На неї одягнути б тіло
Живе і щире, без прикрас,
Щоб зайнялась, не миготіла
Душа, що викресана з фраз».
І я здалась. Мій білий прапор
Понуро голову схилив.
Тобі підписую свій рапорт:
Душа збулася справжніх див!
Бо я – струмочок  і джерельце,
А ти – потоку течія…
Хірурги замінили серце –
Чужинця пісня – не моя!