Наснилося...

Ирина Левенцова
Уночі наснилося дитинство...
Кухонька... і я у ній мала...
Мама щось готує,а бабуся
В пічечку вугілля підкида.
Навіть смак борщу і той відчула,
Бо то мамин незабутній смак,
А мені, от скільки б не варила,
Не вдається витвір той ніяк!
А картопля смажена на салі!
Запашна, піджариста, смачна...
Ще й тушонки банку відкривали,
Огірочки з діжки... смакота!
У вікно мала я виглядаю...
Там лапастий, білий сніг іде,
А мені так затишно і мило,
Бо любов матусі береже.
Я із сна у ранці виринаю,
Одинацтва затишок дзвенить.
Слава Богу! Дав Господь можливість
У дитинство зазирнуть, хочаб на мить.