Перевод моего же стиха
Я бачив дуба в Україні.
Вiн рic у полi одиноко,
Розкинувши гiлки широко,
В своїй задумливiй журбині.
Вигнанцем височів на волі,
Але ж без скарги тай без виття,
Блистаючи тремтячим листям,
Вітаючи зорю на сході.
Хоч хворий, та завжди могутній,
Вампірним зіллям оповитий,
Мерзотній негіді відкритий,
Але з надiєю в майбутнє.
Стояв я, мовчки до світанку...
Тягнувся вгору дуб щосили,
Та гайвороння вирок вило,
З бажанням вкрити свiтло ранку.
Я зрізав гілку ніжно миттю,
Привіз додому, вкрасив стіну
Передзнаменним знаком цінним
Святої віри в довголіття.
Переклад – жовтень, 2017 р.
Арон Гольцер
Я видел дуб на Украине.
Стоял он в поле одиноко,
Истерзан бурями жестоко,
В своей задумчивой кручине.
Он рос, забыт, но на свободе,
От безысходности не воя,
И весело шумел листвою,
Встречая зори на восходе.
Корявый, но всегда могучий,
Без близких и друзей – забытый.
Ветрам всем и дождям открытый,
Но с верой в светлый день грядущий.
Стоял я, молча до рассвета,
А дуб что сил, тянулся к звёздам,
Но вороньё свивало гнёзда,
С желанием закрыть путь свету.
Затем, сорвав ветвь дуба нежно,
Привёз домой, украсив стену,
Как предзнаменный символ ценный –
Знак долголетья и надежды.
Декабрь, 2016 г.