Перевод на русский Нiч яка мiсячна...

Игорь Хазанов
Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

Сплять вороги твоi, знудженi працею,
Нас не сполоха iх смiх,
Чи ж нам окривдженим долею нашою
Й хвиля кохання за грiх?

Ти не лякайся, що можуть пiдслухати
Тиху розмову твою:
Нiчка поклала всiх, соном окутала, -
Анi шелесне в гаю.

Сядем укупочцi ми пiд калиною -
I над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, срiбною хвилею
Стелеться полем туман

Гай чарiвний, нiби промiнням всипанний,
Чи залякався, чи спить,
Он на стрункiй та високiй осичинi
Листя пестливо тремтить.

Списами гострими гiлки здiймаються
Аж до яскравих зiрок
Бач, моя любая, мiсяць схиляэться
На твiй щасливий порог

Небо незмiряне, всипане зорями,
Що то за Божа краса!
Перлами ясними ген пiд тополями
Граэ барвисто роса.

Ти не лякайся, що нiженькi босii
Змочиш в холодну росу -
Я ж тебе, вiрная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебiдонько -
Тихо, нi вiтру, нi хмар,
Я ж пригорну тебе до свого серденька -
А воно палке, мов жар!   



Лунная ноченька, ясная, звёздная
Можно иголку сыскать,
Выйди, родная, трудом утомлённая,
Хоть на минуточку в сад.

Недруги спят уж, страдою распластаны,
Не потревожит нас смех,
Нам ли, судьбой обделённым неласковой,
Страсти минута во грех?

Ты не пугайся, что кто-то подслушает
Нежные наши слова:
Ночь уложила всех, снами укутала -
Не шелохнется листва.

Сядем, прижавшись под куст, под калиновый -
И над панами я пан!
Глянь, серебром расстелился над нивами
Словно волною туман.

Лес зачарованный, светом пронизанный,
Спит или страхом объят?
Вон на высокой и стройной осиночке
Ласково листья дрожат.

Копьями острыми ветви вздымаются,
Ввысь, прямо в звёздный чертог,
Видишь, любимая, месяц склоняется
На твой счастливый порог.

Небо бескрайнее звёзды заполнили -
Это ль не Божья краса!
Жемчугом ясным играет под тополем
Каплей цветною роса.

Ты не пугайся, что босые ноженьки
Смочишь холодной росой -
Я отнесу тебя долгой дороженькой,
Верную, нежно домой.

И ты не бойся замёрзнуть, лебёдушка,
Тихо - ни туч, ни ветров,
Я обниму тебя, к сердцу прижму тебя -
В нём пламенеет любовь!