Життя людське на піраміду схоже:
Як молодий,здоровий – дім кишить.
Та ще на вроду,як удався гожий,
Красу відпити кожен поспішить.
З роками коло приятелів вужча
Найкращі друзі - «Перші вороги»!
Гарцює самота по серцю дужче
І ти один, навколо ні ноги!
Кудись дівались молодість,відвага.
Колись твій дім бджільми, як вулик, гув.
Ти став старим, самотній доходяга.
Про тебе світ байдужий геть забув,
Бо ти – ізгой . Лови у жменю сльози.
Пучки шукайте в пазусі хреста.
Життя везе скрипучим драним возом.
Людська згулялася колишня доброта.
І піраміди – пік – то самотина.
Ніхто не чує плач твій із нори.
Найвищий - Бог! Отець він для людини.
Стерпи. Сльозу у ворога утри.