Мадригал до альбому Еви

Олись Лапковский
             http://www.stihi.ru/2017/10/17/5018
Володарка прекрасних асфоделей,
що змушена любити також морок,
свою голівку на плече до
Смерті
кладе так ніжно,
наче до Життя.
На те й вона цариця підземелля,
бо знає, що ця пара неподільна,
що за весною й літом прийдуть
вчасно
і осінь і зима.