Моє перше, й останнє кохання,
Надія, віра і любов,
Сердець наших ласкаве єднання,
Чарує, й приваблює знов.
Як скрутно себе відчуваю,
Коли розлучаємось ми,
Та з квітами завжди стрічаю,
У січні посеред зими.
Як світяться карії очі,
Та посмішка щира твоя,
Ще й ніжні обійми дівочі,
Кохана, рідненька моя.
Моє перше, й останнє кохання,
Сам Господь нам його дарував,
Хоч буває й порою зітхання,
Та ніколи я не жалкував…
Автор Геннадій Сівак.
5-18жовтня 2017 року.