Довоєнний спів: й так, й слів; скільки яких вспів!
Для щедрих зичень самОї безмежної Любові буде замало: ЛЮБОВІ Й КОХАННЯ вам, любі жіночки!!
Кому таке до снагИ, — Леле-Боже, освяти!!!
Не пресыщенным чувствам — плюс аудио, адрес без интервала:
https:// www.stihi.in.ua/list.php?author=49044&poem=2973
розчахалися глибини!
до самої середини
ночі!! й одкривались очі...
мов русалки, лише верхні!
виринали на поверхні
зорі!! й щонайглибші в морі...
радіснії, не звичайні!
а висіювали сяйні
бризки!! в повні світла низки...
чи то навздогін Купала!
кожна зірка вигорала
з неба!! бо й горіння треба*...
*) така служба: а воно і самопожертва, й обов’язкова жертва, чи обряд, чи й сплата за нього...
СпасиБіг й за Твій поріг ув оберіг, що нЕчисті по ріг: ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня!
А що відгуки геть вимирають, то є живі з попередніх, — Рецензии на «ВсеСвiтнi Треби» (Юрий Зозуля):
Зачарувало, дякую:)
Хт Ксения Тим 26.05.2014
Магия слова...ритма...
Ольвия Василискова 27.04.2013
Перечитала декілька разів! Так мало слів, та так багато передано! Дякую!
Людмила Дзвонок 22.07.2012
І мої свіжі "Будьмо!" вкупі зо "Щасти!": і на незримі відгуки "відлучених од порталу" авторів!