Дякую за натхнення Абдульмахмуду Рахимову.
Ця байка є перекладом з російської мови. Оригінал можна прочитати тут: http://www.stihi.ru/2011/01/09/234
Поряд дві сусідки жили
Кішка й мишка не дружили.
Де найкраща була книжка
Все читала наша мишка.
У поетів безліч книг,
Мишка кожну знає з них!
Все, що тільки прочитає
Вмить на вус собі мотає.
Ну а кішка навпаки
Все належує боки,
Мишку завжди зачіпає,
Ніс високо підіймає.
Аж немає відпочинку ,
Мишка зве до поєдинку .
До сусідки йде сердито
Хоче кішечку провчити.
Але чим же їм боротись,
Може шпагами колотись?
І до кішки підійшла,
Поклонилась і пішла.
Від зухвалості такої
Кішка теж у непокої:
Як зуміла ця тварюка
Їй грозитись, мов гадюка?!
Диву далися і звірі
" Я очам своїм не вірю!-
Насміхався сивий лось,-
Як тобі таке вдалось?
Ти візьми ще врукопашну
Налякай підлюку страшно!"
І аж тут все почалось,
Покотилось, повелось !
Всі поради їм дають
На дві сторони стають.
Їх послухали сусідки
І ніхто не бачив звідки,
Та куди вони пішли.
Аж колись удвох знайшли.
Подружились кішка й мишка
І разом читають книжку
В гості друзів закликають
І по черзі їм читають.
І тваринки добре знають-
Книги доброго навчають.
А якщо не любиш книжку
Будеш мати тільки хижку.
Без вікон і без дверей,
Що лякає всіх людей.
Тож не гайся вибирай:
Любиш замок чи сарай?