А потім розп’яли на полотні,
у мармурі, у гіпсі і в граніті.
А потім розп’яли його в мені,
і розп’яли на цілім білім світі.
І тіло з’їли, кров’ю запили.
Ще рік, чи два, чи десять, чи довіку?
І продавали образ з-під поли,
і не дають умерти чоловіку.
Куди піду? Куди тепер піду?
Де на землі земля обітована?
Казарми в Гефсіманському саду,
І всі народи — як розкрита рана…
© Ліна Костенко
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Иисус Христос был ра'спят – наповал.
Впервые – на Голгофе, и без тризны,
И предан был не раз!..о том он знал
И умерев не пожалел о жизни.
Потом распяли вновь на полотне
И в мраморе, и в гипсе, и в граните.
Ну, а потом Он распят был во мне,
И распинали в целом белом свете.
И тело съели, кровью запили'.
То ль год, то ль два, а может быть, и вечно.
Продав не раз его из-под полы
И в смерти отказав бесчеловечно.
Куда пойду? Куда теперь пойду?!
Где на Земле земля, обетованна?
Казармы, в Гефсиманском что саду,
Народы все – дымящаяся рана…
Картинка из Инета