Добридень, друже листопаде!
Ти знову в гості завітав?
Господарем ідеш по саду,
де квітень коси заплітав
порічкам, грушам, айвам, сливам…
Де терном жовтень частував.
Де кожен з нас бував щасливим,
як квіти папороті рвав.
Без жалю листя обриваєш
з горіхів, лип і не лишень.
Невже нікого не кохаєш
чи не настав любові день?
Невже у тебе, строгий брате,
осіннє серце не болить?
А може, ти так любиш владу,
що не чекаєш ні на мить?!.
02.11.2017