Донецьк величавий — славетна шахтарська столиця!
Уже півстоліття живеш в моїх спогадах, снах:
Фонтан в центрі міста здалЯ кришталево іскриться,
Троянди, троянди — на вулицях, в парках, садах!
Прийняв мене юну в обійми, як люблячий тато,
Зігрів, направляв перші кроки в дорослі літа,
Навчав, гартував, крИла дав, щоб не повзать — літати!
О, місто-фортеця науки, краси і труда.
Будьонівка рідна — робочий район Пролетарський —
Світлинки твої не стирає із пам'яті час:
Руді терикони — круті піраміди шахтарські,
Дорогу серпневу, крізь степ, до заводу пластмас.
Хімічний завод, що так терпко пропах нафталіном!
І місце робоче найперше — в душі навікИ,
І мій ДонГеУ — світ наук у вечірні години,
Старенький трамвай...
Там мої зовсім юні рокИ!
Життєві вітри розлучили давно нас з тобою,
Та я прилітала до тебе, у рідні краї...
... На жаль, оповив мої спогади смуток з журбою:
Донецьк у вогні, не розкриє обійми свої!
Донецьк величавий — колишня шахтарська столиця,
Як серце болить, коли бачу тебе я у спогадах, снах:
Фонтан кришталевий гіркою сльозою іскриться
І горе квітує на вулицях, в парках, садах...
Рецензия Маши Виленской на «О, м1сто троянд!» (Людмила Киреева-Силенко)
Очень понравилось стихотворение.
Вот таким помню Донецк, когда в последний раз его посетила.
Маша Виленская
Донецк величавый - шахтёрская наша столица!
Уже полстолетья живёшь в моей памяти, снах:
Фонтан в центре города в брызгах хрустальных искрится,
И розы, и розы - на улицах, в парках, садах!
Как любящий папа, согрел добротой и заботой,
Ты, с первых шагов, направлял к достиженью мечты,
Учил, закалял, крылья дал, чтоб подняться к высотам. -
Форпост прогрессивной науки, труда, красоты!
Буденновка наша - рабочий район Пролетарский, -
То светлое время с теплом вспоминаю не раз,
И высь террикона - крутой пирамиды горняцкой,
И, в августе, степью, дорогу к заводу пластмасс.
Мой химкомбинат, нафталином пропахшийся терпким,
И место рабочее первое - в сердце обет!
Родной ДонГэУ - светоч знаний,- в вечернее время,
И старый трамвай...
там, вдали молодых-юных лет.
Но жизни ветра разлучили давно нас с тобою,
К тебе прилетала - коснуться родимой земли...
... К несчастью, я вспомню - и душу охватит тоскою:
Донецк мой в огне,
Не раскроет объятья свои!
... Донецк величавый - былая шахтёров столица,
Как сердце щемит, когда вижу сейчас тебя, в снах!
Хрустальный фонтан, умываясь слёзою, искрится,
И горе алеет на улицах, в парках, садах...
Перевод Маши Виленской 01.11.2018