В.Ментуз http://www.stihi.ru/2017/11/01/9423
Шепотіла, шурхала, шептала, рижим листям осінь чарувала.
а ночами плакала, стогнала, під дощами проливними промокала.
Куталась в платок- в кленове гілля, чи хотіла в хату, щоб зігріли?
Стукала настирно у фіранку, не давала спати аж до ранку.
Ранком понад листом, що зів’яло, сонце, ледь проглянувши, пропало.
А під неба сірим парасолем осінь з вітром в пол1 танцювали.
03.11.17