Чарівний сон, якого так давно чекав...
Нарешті він тихенько, наче котик,
Прийшов з мурком і лапкою мене позвав.
Мурликав щось кота рожевий ротик.
Ту мову я не зовсім добре - трішки знав,
Але здогадувався, що він хоче...
За ним на небо залюбки помандрував -
Світились як зірки котячі очі.
Зустрів там парубка у жовтому вбранні -
Назвався місяцем, схиливши ріжки.
З журбинкою співав так гарно він пісні -
Послухали й помандрували пішки.
Зірок на небі не злічити нам довік -
Підморгували, кликали до себе...
Ми квапились, і нам було не до базік,
Як птахів линув їх веселий щебет!
Але закукурікали, на жаль, півні!
І зникнув сон - його не додивився...
Поблякли тихо в небі зорі чарівні,
І перший промінь сонечка з'явився...
Владимир Ольховой. 5 Ноября 2017.