Чарівний сон, якого так давно чекав...
Нарешті він тихенько, наче котик,
Прийшов з мурком і лапкою мене позвав.
Мурликав щось кота рожевий ротик.
Ту мову я не зовсім добре - трішки знав,
Але здогадувався, що він хоче...
За ним на небо залюбки помандрував -
Світились як зірки котячі очі.
Зустрів там парубка у жовтому вбранні -
Назвався місяцем, схиливши ріжки.
З журбинкою співав так гарно він пісні -
Послухали й помандрували пішки.
Зірок на небі не злічити нам довік -
Підморгували, кликали до себе...
Ми квапились, і нам було не до базік,
Як птахів линув їх веселий щебет!
Але закукурікали, на жаль, півні!
І зникнув сон - його не додивився...
Поблякли тихо в небі зорі чарівні,
І перший промінь сонечка з'явився...
Владимир Ольховой. 5 Ноября 2017.
© Copyright: Владимир Ольховой, 2017
Свидетельство о публикации №117110505945
Вольный перевод:
Волшебный сон пришёл, как милый котик,
Пушистой лапкой за собой позвал.
Мурлыкал что-то розоватый ротик,
Но я его, казалось, понимал.
Я догадался, что проказник хочет,
Отправился за ним на небеса,
А там сияли звёзды ярко очень,
Кошачьи, словно, в темноте глаза.
Увидел парня в желтоватом фраке,
Что поклонился золотым рожком,
Он месяцем назвался и во мраке
Запел так грустно и ушёл пешком.
А звёзд не счесть, сияющих на небе...
Подмигивали, звали так к себе!
Услышал вдруг неугомонный щебет
Пернатых птиц, что разбудил рассвет.
Петух закукарекал, к сожаленью...
И сон исчез, как будто волшебство.
Я досмотрел и не предал забвенью.
А первый луч занялся озорством.