Ти мене назвав її ім’ям.
Якщо так,нехай все так і буде.
Відцураюсь, дай-бо щастя вам!
Це скажу тобі без словоблуду.
Не жалкую,що не стрітись нам.
Ти її ще дуже пам’ятаєш.
Без жалю з таких не вийти драм.
Знаю,ти про неї ще зітхаєш.
Тож прости,мій друже ,й прощавай.
Розпочни все з чистої сторінки.
Мила любить і вона ще там,
В серці, позбирай ті намистинки.
Нащо в кригу душу обгортать,
Якщо в ній палає - не холоне.
Відпускаю і кричу – Віддать!
Кораблю пора! Віддать швартові!