Татовi вiршi

Людмила Киреева-Силенко
Светлой памяти отца — руководителя,
преподавателя истории, поэта.
    
Дощ іде.
Я розбираю
РукопИсні татові вірші.
Тата вже давно немає,
І тому так щемно на душі!

Спогади заходять в хату,
Дощ тихесенько снує слова:
Голос мами, голос тата
В шепотінні крапель оживА.

Відкриваючи шпарИнку
В потаємні Вічності світи,
За сторінкою сторінку
Дощ гортає спогади святі.

Все минає...
Все минає!
Смуток тче туманні міражі,
Завмираючи, читаю
Скарб безцінний,
татові вірші.

01.07.2011

P.S. Стихи опубликованы в династическом
сборнике «Душа у спадок*» (авторы:
Силенко Г.В.(отец), Киреева-Силенко Л.Г.
(дочь), Киреев Ю.П. (внук)
* спадок - наследство