У Лісі – тиша, абсолютна тиша…
Ні звуку, ні пів звуку… Дивна мить…
Танок листочків мовчазний, неспішний…
Ліс промовляє, дарма, що мовчить…
У Лісі – тиша… Вітер десь блукає…
Птахи мовчать… Ні кар, ані цвірінь…
Мох німотою кроки огортає…
Не чути скрипу, змахів, шарудінь…
У Лісі – тиша… Мить, а наче вічність…
Мовчання виколисує чуття…
Беззвучно пролітають тіні-звірі…
Без звуку осипається кора…
У Лісі – тиша… Казка? Чародія?
Можливість долучитись небуття?...
Миттєвість неймовірності тьмяніє,
Прошита невагомістю крила…
09.11.2017