В моїй душі - одні багнети.
Їх не здолають кулемети
Твоєї люті і злоби.
Скажи, мій принце, як так сталось –
Вогню для мене не зосталось?..
А ти ж колись мене любив!
Якими чорними котами
Пробігла доля поміж нами
І заблукала укінці?
І нам любов - не по кишені?
Голубимо синицю в жмені,
А журавель застряг в сільці...
Тебе давно вже відштормило,
І серце в тебе скрижаніло –
Дихнув мороз на пелюстки.
А я весни і не шукаю –
Чимдуж від горя поспішаю,
Біжу від нього навтьоки!