Маетку рабы

Валентина Волкова 9
Якщо в серці Світло Бога –
світлішає твоя дорога!
А Світло Бога – це Життя,
Це  у с в і д о м л е н н я 
Б е з м е ж н о с т і  Буття,
Де Істина панує!
І вищого від Неї, вище Бога,
Нема, не було і не буде нічого!

Коли я роздумувала, як оце зараз ви, читаючи ці рядки в моїй обробці:
       
“Не те золото, що в кишенях бринчить”,
а те, чим сяє душа, чим блищить,
Коли розуміє вона,
що “не хлібом єдиним живе людина”,

тоді й написала:
       
Маєтку раби! Як важкі кандали,
Те золото в скринях лежить!
А ви, як воли, що в плуг запрягли-
Вам Неба не сяє блакить!
С п и н і т ь с я!
Бо ви мимо  долі  пройшли!
Не радість вам світить: Куди б не пішли -
З кайданами скриня стоїть.