вона

Фиолетта
боcоніж вона не приходить
озутою якось не зручно
вона прилітає на подих
кватирку розчахнувши рвучко

засмучена зморена спрагла
з крихкого забутого «бУло»
залишилась звабна засмага
липнева… І знагла війнуло

видіннями снів нісенітних
творилися безліч ілюзій
палив у кватирку самітник
дрімала так солодко муза