…Як тихо надворі! Лиш коник лиш скрекоче
та листям дерев шелестить вітерець.
Крізь хмар окуляри виблискують очі
блакитного неба. Старий горобець,
облишивши справи, подався до лазні -
заліз у калюжу. А бджоли нектар
шукають в люпинах, яскравих, мов блазні.
Мурахи пір’їнку знайшли. На базар,
Мабуть, понесуть її, щоби продати,
Бо кажуть, що пір’я купують джмелі.
Чи, мо’, павукові зміняють на вату
за вигідним курсом торговці малі?
А я, розімлівши, сиджу у обіймах
гарячих - мене приголублює день.
Та ще й копирсаюсь, мов курка, у римах,
що в червень насипало сонце руде…
15.08.2011-11.11.2017
Пи.Си. Це переробка мого твору.
:-)