Завія йде знов по землі,
Летить сніг в очі,
А свічка знову на столі
Посеред ночі.
Зігрій мене, прошу, прийди:
Вдвох буде краще.
Не замете зима сліди
Твої нізащо.
Чекаю, сліз нема давно –
Є просто очі,
Які вдивляються в вікно,
Побачить хочуть.
Моя весна в душі цвіте,
Їй місця мало.
Усі слова мої про те,
Що запалало.
І так розтоплює сніги
І гріє душу,
Що і тебе я зі снаги
Любити змушу.