Як не пiзно чи не рано, та не рана — не кричи, спiвай; Осанна.. Давнє, мирне, приватне:
це вишкребаю з решток — час?
з усіх: і як його набрати?
та не збирать під небом втому?
а вдасться — стане й часУ, й нас??
щодалі дУші відпускати??
самим теж не триматись дому??
буя ще в світ наш сивий — цвіт???
й сік дограЄ: з непройшлих літ???
й ми сонцем вдень, вночі зорею???
в місцину щиру летимО...
десь там гніздечко складемО...
й Любов плекатимем в Ідею...
Аби тут й про інших було сказано, кілька тестових їм слів: ні дня, ні каїнам, ні юдам, не рідня.