Мене вже немає -
для тебе я начебто вмерла.
Птахами злітають
роки у свою далечінь.
Як вийшло, не знаю,
та спомин про тебе я стерла,
Лиш сльози вертають
безжальний мій біль уночі.
Не буду вдавати
про те, що загоїлись рани,
Та я, хіба, винна,
що серце нагадує знов
Про юність крилату,
де ми були разом, коханий,
Чудову країну,
де нас обіймала любов.