http://www.stihi.ru/2017/11/13/7429
Оригінал
На сердце – имени тату
и места больше нет.
А кто-то, нужный до "болит" –
всегда молчит в ответ.
И острой боли коготок
царапает слова –
что нужен он до "не могу",
так в чём я не права?
В том, что любила до "хочу",
бросая мир к ногам?
Но он молчит и я молчу,
мечтая по ночам,
что вдруг, однажды, он поймёт -
теряет жизни смысл.
Но поздно – осенью клеймён
падёт последний лист.
И охлаждение зима
преподнесёт любви.
А дальше что? Решу сама –
To be, or not to be...
Спасибо автору оригинала за вдохновение.
Вільний переклад Віри Бондаренко4
На серці - імені тату
І місця більш нема
А хтось потрібний до «болить»
Слів не знайде - катма.
І болі гострим кігтиком
Вишкрябує слова
Потрібен він аж до «не можу»
Ну в чім я не права?
У тім,що любити хотіла
Світ кидала до ніг.
Тепер мовчить він, я мовчу,
Лиш біль нас переміг.
І якось раптом зрозумів –
Життя втрачає сенс.
Та пізно осені клеймом
Листок останній щез.
І почуттів наших зима
Не принесе назад.
А далі що?Я знов сама
І тільки сльози - град...