Перевод стихотворения Василя Стуса
***
Ты здесь. Ты здесь. Белеешь, как свеча –
так пылко и так тонко полыхаешь
и искренностью прерванной сияешь,
рыданья утолив из-за плеча.
Ты здесь. Ты здесь. Как в долгожданном сне –
платок комкаешь тонкими перстами
и взглядами, движениями, как пламя
Такою призрачною кажешься ты мне.
И вдруг – река! Разлук извечных навь
нахлынула, нашла и захватила.
И торопилась жуткая волна
у берегов, как кони, торопливых.
Постой! Пускай падет над нами дождь
воспоминаний о Святошино, пречистая.
Останься! И не смей идти ты в дрожь
занудных переулков, улиц мглистых.
Ты ж вырвалась и двинулась – навек…
медленный горный ополз, распадение
материка, внезапный сдвиг и дление,
и трепет рук, и дрожь немая век.
Ушла – туннелем длинным – дале – в ночь –
во мрак и снег, и в визг метели.
Слезами вспухли губы твои белые.
Прощай. Не оглянись. И не пророчь.
Прощай. Не оглянись. Весть ринет ввысь,
об иномирных встречах возвещает
зелёная вечерняя звезда. Крутой
осыпался овраг. Скажи – сыночек мой
уж без меня пусть век свой коротает.
Прощай. И не оглядывайся. Оглянись!!!
Оригинал
Василь Стус
***
Ти тут. Ти тут. Вся біла,як свіча –
так полохко і тонко палахкочеш
і щирістю обірваною врочиш,
тамуючи ридання з-за плеча.
Ти тут. Ти тут. Як у заждалім сні –
хустинку бгаєш пальцями тонкими
і поглядами, рухами палкими
примарною ввижаєшся мені.
І враз – ріка! З розлук правікових
нахлинула, найшла і захопила.
Та квапилася моторошна хвиля
у берегах, мов коні, торопких.
Зажди! Нехай паде над нами дощ
спогадувань святошинських, пречиста.
О залишись! Не смій іти до міста
занудливих майданів, вулиць, площ.
Ти ж вирвалася, рушила – гірський
повільний поповз, опуст, розпадання
материка, раптовий зсув и дляння,
і трепет рук, і тремт повік німий.
Пішла – тунелем довгим – далі – в ніч –
у морок сніг – у вереск заметілі.
Тобі обпухли слізьми губи білі.
Прощай. Не озирайся. І не клич.
Прощай. Не озирайся. Благовість
про тогосвітні зустрічі звістує
зелена зірка вечора. Крихкий
зверескнув яр. Скажи – синочок мій
нехай віка без мене довікує.
Прощай. Не озирайся. Озирнись!!!