Вдохновение здесь http://www.stihi.ru/2016/09/26/9269
Прибилась нежность брошенным щенком,
к ногам прижалась - полюби, согрей.
И к горлу подкатил горячий ком,
беру конечно, заходи скорей
в мой тёплый дом, вот чашка, коврик твой.
Давай обмоем грязных улиц пыль.
Залечим раны, потерпи, не вой.
Всё сделаю, лишь только б ты забыл
голодный холод, вереницы ног
спешащих мимо, и машинный гул.
Пока ты не приполз под мой порог,
ой, помолчу, пригрелся и уснул.
Прибилась нежность брошенным щенком,
собой заполнив сердце мне и дом.
И быстро тает в горле горький ком,
ведь не одна теперь я, мы вдвоём..
Перевод Вери Бондаренко4
Прибилась ніжність кинутим щеням,
До ніг горнулась – полюби ,зігрій.
До горла підкотивсь гарячий ком,
Беру звичайно,ну заходь мерщій
В мій теплий дім,ось чашка,килим твій.
Давай відмиєм бруднИх вулиць пил.
І полікуєм рани,потерпи,не вий
Все я зроблю, лиш тільки б ти забув
Голодний холод, і вервечки ніг,
Які спішили повз,та шум машин.
Поки ти не припоповз під мій поріг,
Ой,помовчу,зігрівся - спи малий.
Прибилась ніжність кинутим щеням,
Заповнивши собою серце й дім,
І вже розтанув в горлі ком гіркий ,
Бо не одна у домі я тепер - удвох у нім.
Спасибо автору за прекрасный оригинал