Кожен день, день, день
Сто пісень, -ень, -ень…
Це – моя вина,
Пий мене до дна!
Дуже довгі ноги – від неба до землі…
Ти – прикольна і крута…
Ты - переносица, а я -гайморит,
Ты - желудок, а я - весна.
Как не прячься, я тебя найду.
Ду, ду, ду, ду!..
(З сучасних пісень)
Кричить ефір на всі лади
Та б’є піснями в груди.
Принишкли з острахом сади…
Ну чи здуріли люди?
Пісні "ефемки" видають,
Що навіть в’януть вуха.
Під них і мертві не заснуть –
Суцільна веселуха!
То, – кажуть, – шлягери-пісні,
А не якась банальність.
Нехай за змістом і дурні,
Але яка тональність!
Гримить скажений барабан
І виють бас-гітари.
Хрипить-виспівує жиган:
–Я мрію про Канари…
Там – кайф, братели, та рай, рай, рай,
З усіх-усюд дівулі.
Село рідненьке, прощавай,
Скручу тобі я дулі!
… Отож культурі вже – гаплик?
Якийсь маразм довкола!
Напевне, нам не до музик?
Хто знає? Влада? Школа?
17.11.2017