Скільки нам часу з тобою відведено?
алгоритмами
долі стікають дні й залишають дереворитами
в нашій душі і свідомості
все несказане,
все незроблене, невідчуте.
Я закриваю очі і починаю
чути...
всі голоси у моїй голові
сотні тисяч "я",
що шепочуться...
"alter ego", -
серця твого
хочу забути тон.
Сон. Цей мені наснився,
наче примара.
Хмара. Нависла над нами
велика і грозова.
Не говори слова!
Прошу. Не вимовляй їх.
Не надавай їм тої набутої беззмістовності,
що мене лякає...
Має
все залишитись в небутті...
Відпусти мою руку,
бо скоро, мабуть, світає.
Ми зустрінемось незабаром
в якомусь
наступному
житті.
Жовтень-листопад. 2017