Моё бытьё

Людмила Толмачёва
Моє буття, мов забуття. Буває…
Мене хтось вигадав у світ, я знаю.
Як вигадав, так і забув про мене.
І я, блукаючи, дивлюсь на НЕБО.

Невже про мене так ніхто і не згадає?!
Та, врешті решт, я – не сама, я знаю.

1991 рік