Накрило сірим полотном
І рвуть вітри сумні краплини.
Дощ вперто б'є моїм вікном,
А з ним вбиваються години.
Нехай те небо сльози ллє,
Воно не має, що я маю -
Тепло, яке у грудях є
І ти одна, яку кохаю.
І ти одна, в чиїй весні
Я чую подих і прохання
Співати лагідні пісні
Про вічне і п'янке кохання.
В такі часи дощів нема,
В такі часи я, мов дитина,
Хоч не малі уже літа,
Моє життя — одна хвилина.
І та хвилина, як сурма,
Веде мене до твого бою.
Ти, як уквітчана весна,
А я, лиш тану під тобою.
_____________________
© R. Tserkovnyy, 2017