А я п'ю гранатовий сік
В каждій дівчині тебе я впізнаю
Я просто до тебе вже звик
Я тебе в своїм серці тримаю....
Ти до мене прийдеш ві сні
Так ніжно в губи цілуєш
З ранку прокинусь один
Ти з іншим у барі танцюєш...
Це життя... це ниття... без кохання ні подиху
Це любов... в небуття... без єдиного дотику...
Це коли... ти один... між бетонними стінами
Це любов... у яку... ти хотів би повірити...
Це життя, це ниття, без кохання ні подиху
Це любов в небуття, без єдиного дотику...
Це коли ти один, між бетонними стінами
Це любов, у яку, ти хотів би повірити...
Я кохаю тебе, а любов не взаємна я
Я вбиваю себе, і це так не приємно є...
Це коли під дощем, душа твоя мочиться
Коли більше тобі, жити не хочеться...
А я п'ю гранатовий сік...
В каждій дівчині тебе я впізнаю.
Я просто до тебе вже звик
Я тебе в своїм серці тримаю...
Ти до мене прийдеш ві сні
Так ніжно в губи цілуєш.
З ранку прокинусь один
Ти з іншим у барі танцюєш...
Це життя, це ниття, без кохання ні подиху
Це любов в небуття, без єдиного дотику...
Це коли ти один, між бетонними стінами
Це любов, у яку, ти хотів би повірити.
11 Листопада 2017 21:41