Надворі зимно, а в душі весна -
Нарешті я додому повертаюсь...
Хоч стріла мене добре чужина,
Та все ж "своїм" я тут не називаюсь...
Я щиро посміхаюся усім,
На подив їх облич не ображаюсь,
Крокуючи піднесеним таким,
Немов злетіти в небо намагаюсь...
Ось до від'їзду ще лишилась мить,
Я у думках в минуле озираюсь...
А вдалині вже потяг мій спішить...
Чекай на мене,мамо,- повертаюсь...