Плюшеве небо...

 
Плюшеве небо, мов сіллю,
Круто зірками посолене.
В пізньоосіннім похміллі
Дерево стогне оголене.

Зірка за обрій скотилась,
Повна чужими бажаннями.
Що ж нам з тобою лишилось –
Вічна жура за коханнями?

Сум владарює у місті,
Плинуть у зиму Галактики.
Осінь загубленим листям
Шиє нам ковдру із клаптиків.