Зимові реалії
Спустошує холодний вітер слів,
пронизують порожні наскрізь гасла.
Зима надворі, мозок зльодянів,
він захолов у голові як масло.
Думки мої мов змерзлі горобці
докупи збились у кущі терновім.
Чому нас манять знову манівці?
Чом так ми нерозсудливі до слова?!.
Бо тяжко жити зовсім без надій,
то й віримо месіям і предтечам.
На край наш суне новий сніговій,
а нас чекає знову холоднеча…
04.12.2017