В хвилини коли мені боляче жити,
Беру обережно шкатулку з стола.
Бажаю так душу від болю зцілити,
Так хочу в ту мить хоть краплинку тепла.
А в тій, в порожнині як в сховку навіки,
Дитячі там мрії жадання мої.
Усе що там бачу - цілюще мов ліки,
Думки все блукають як в небі рої.
Тихенько, поставив опісля ту скриньку,
Спасибі гарненька що в мене є ти.
Її бережу як маленьку дитинку,
В ній мрії зостались дитячі - прості.
Владимир Ольховой. 3 Декабря 2017.