Доля

Владимир Олийнык
Ще змалку подумав, де долі шукати,
Чи то дома,по далі от світу
Ще змалку не думав,що буду блукати,
Не здобувши тоді навіть вищу освіту.

Ще змалку дивився на небо,на зорі,
Та й крила маленькі мені Бог чомусь дав.
Зрозумів тільки вчора,чужий я у долі,
Та й подяки не буде,що так вірно кохав.

Хай сонце і зорі зійдуть в оцю мить,
Ще змалку в дитинстві хотілось літати,
А нині в них хочу своє горе втопить,
Чому так буває,я хочу спитати?

А сивина то вийнула,чи сон той наснився,
Бо наймит я в долі,а човен пливе...
Роки пропливають,та чомусь я втомився,
Та як залишити країну й тебе?

Боротись я буду сьогодні,щоднини,
За край український,за нас,за свободу,
Бо що є дорожче,тепер для людини
Не зрадить країні,й сімейному роду.

                24.01.2009р.