Ос1нь життя мого

Мария Верховинина
Пролітають роки,як осінні листки,
І ніколи не повернуться до мене вони.
Моя дорога життя в осінь перейшла,
Дай Боженько, щоб я тут ще побула!

А як хочеться жити,
І не просто прожити!!!
Це так як спекотно і немає води,
А хочеться страшенно пити.

Багрянець на небі,
Сумні проливні дощі.
Смуток наганяють на мене,
Я хочу бути з дітьми, моя нене.