В дитинстві я був чаклуном,
Героєм із сотнями лиць.
Вбивав бур'яни патиком,
Не знаючи всіх таємниць
Бо мріючи, їх не побачиш,
Їх потім відкриє життя.
За кожну із них ти заплатиш
І зміниш своє сприйняття
Колись я молився до бога,
Бо думав, що з ним говорив,
Вдивлявся у очі іконам
І в них тої правди просив
Та істина в них не ховалась,
Була ледь помітна, крихка
І кожному з нас показалась
У наших дурних помилках
У перших цигарках міцних,
І в п'яних приходах додому,
У зустрічах друзів старих
На виході з свого вагону
В туманних осінніх світанках,
Що втомленим листям гудуть
В блуканні до самого ранку
З людьми, що за руку ведуть
Сьогодні одні, завтра інші
Не зраджуй собі і якщо...
Здолаєш безодню і вічність
То просто попадеш в ніщо
Майбутнє не вхід і не вихід,
Не спосіб втекти від проблем,
Майбутнє - це ще один вибір,
Що зміниться завтрашнім днем