Розлючений в тер об рве слова

Розлючений вітер обірве слова,
А я щось співала про кращую долю,
Про тую любов і добро з усіма,
Про ту ж бо країну нема де ні горю.
Ні болю, ні жалю, минулих років,
Де вітер холодний не зірве цих слів.