Забувши, що бувають люди злі,
Творю добро своїми же руками,
Думки у мене лагідні, чудні,
Складаю їх віршами, хтось пропоє піснями.
Це гарно, що творю добро усім,
Що посміхаються навколо, навіть сонце,
Я подарю души частинки всім, всім, всім,
У кожнім ранці відкриваю промінням віконце.
Квітки мені дарують аромат,
У відповідь на те, що я щаслива,
З моєю зустрічу хай буде кожен рад,
Від всіх хай повтече журба жахлива..