Все почалося i скiнчиться тут.
У затiнку весни немає тiнi.
Як чорнi вишнi в травнi зацвiтуть,
Тебе, коханий мабуть я покину.
Зіниці ниють, я виходжу в сад.
Та знаю чітко, є в душі - початок.
І зорепадом падають не в ряд,
рожеві пелюстки вiд ягiд.